Дмитро “Калинчук” Вовнянко: Вони бояться Порошенка. Вони тремтять від думки, що Порошенко

ВОНИ БОЯТЬСЯ ПОРОШЕНКА
Схоже зеленим ботам спустили вказівку кругом доводити, ніби Петро Порошенко боїться арешту. На який зелений паблік не поткнися, бачиш одне й те саме: «Порошенко злякався!», «Порошенко боїться ДБР». Доказ карколомний – а чого він, мовляв, не взяв повістку у ДБР? А чого він квіток у Стамбул взяв перед самим вильотом?
Відповіді насправді примітивні. Чому квіток перед самим вильотом? Та постійно опозиційні політики так беруть квітки, в т ч – аби влада не дізналася яким рейсом полетить певний політик. Чому не взяв «повістку»? Та тому що не було ніякої повістки, був цілковито незаконний папірець, який Порошенкові намагалися вручити за принципом «ми вручили, а ви розбирайтеся». Бо лише напередодні Порошенко з’їздив на фронт і зустрівся з поліцейськими яким нагрубіянив Гогілашвіли – цього не зробили ані президент, ані голова «Слуги народу», ані голова президентської фракції. Порошенко збирався на зустріч з патріархом Варфоломієм, про яку було узгоджено заздалегідь, такі зустрічі просто нереально влаштувати за один вечір.
Розумієте, людина яка за своєю сутністю є боягузом, як боягуз себе веде завжди. Яскравий приклад тому – російський цар Петро І. Він втік перед битвою з табору під Нарвою. Він втік з армії під час Гродненського бойовища. Він бився в істериці в таборі оточеному турками під час Прутського походу. Все це дає підстави сильно сумніватися в байках про якийсь «героїзм у битві під Полтавою». А що Порошенко?
Порошенко пішов в армію, хоча у 1984 р. запросто можна було загриміти в Афганістан – на відміну від ЗЕ який не тільки відкосив строчку, але й чотири рази ухилився від мобілізації. Порошенко успішний виробничий (!!!) бізнес в часи загроза бандитського накату була реальна. Бізнес щоу-дебілізаторів Зеленського, з таким порівнювати незручно. Порошенко керував штабом Ющенка під час Помаранчевої революції – хоча міг втратити все, бо президент Кучма в гніві був вельми крут. Порошенко був одним з лідерів Революції Гідності. Порошенко очолив країну під час прямої агресії путінської Москви – і як раз після його обрання ЗСУ почала звільняти окуповані території. Навіть на початку вересня 2014 р. (після Іловайську) коли Європа торочила України про необхідність іти на компроміси з Москвою, Порошенко санкціонував Рейд помсти 95-ї і 79-ї бригад, і зловив Кремль у пастку – примусив Москву підписати статті угод які нереально виконати. І не відмовився від євроінтеграції, чого жадала Москва.
Як ми охарактеризуємо таку людину? Як людину ризикову, тверду і таку що звикла досягати результату. На відміну від Зеленського, який під камери малює себе хлопцем близьким до народу, а реально ходить з ротою охорони та їздить величезними кортежами.
Аби зрозуміти чому Порошенка заходилися звинувачувати в боягузтві, не зайвим буде подивитися хто його звинувачує? Хто ті лідери думок? Кого ми там бачимо? Ми бачимо осіб які ну аж такі хоробрі, що у 2014-2015 рр. близько не підійшли ані до фронту, ані до волонтерського руху. Окремі з них тоді вихваляли Порошенка, а зимою 2018-2019 р. різко перевзулися. Ми бачимо там волонтерів які завжди були ініціаторами скандалів і свар між своїми та тих, які згорнули волонтерство коли впали надходження від громадян, аби клепати техніку для олігархів. І провалилися.
Ми бачимо людей, які точно не можуть похвалитися ані хоробрістю, ані якимись успішними досягненнями – крім уміння з рота смердіти. І це пояснює чому повернення Петра Порошенка примушує їх горлати гучніше.
Вони – бояться. Вони тремтять від думки, що Порошенко збиратиме на свою підтримку численні мітинги, і вони не зможуть доводити «порохоботи всі куплені». Вони знають, що перебувають в кроці від ситуації коли друзі від них відвернуться і плюватимуть їм у слід – як прибічникам Януковича у 2005-му.
І знаєте? Вони правильно роблять що бояться. Бо пункт неповернення вже пройдений. Порошенко повернеться. І переможе. А вони стануть тими хто обрав не ту сторону. І від усвідомлення цього їм особливо моторошно.